Чи залишиться Україна країною насильства?

8 грудня

У Волинському РТЦ відбувся захід в межах XIII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA та з нагоди всесвітньої акції «16 днів проти гендерного насильства».

Незважаючи на те, що «за вікном» – 21 століття і більшість країн світу не відмежовані одна від одної комунікаційно, відбувається шалений розвиток високих технологій, тема насилля залишається однією з найбільш актуальних у світі.

Наприклад, у Республіці Конго жінки не можуть підписати жодного документу без дозволу чоловіка. В Пакистані в обличчя жінці можуть хлюпнути кислотою, а за злочин, вчинений чоловіком, жінку піддають груповому згвалтуванню. В Індії з моменту народження жінку не вважають людиною і викрадення дівчаток-підлітків є звичним явищем. В 2015 році в Іраці було страчено 150 жінок за відмову за участь в секс-джахаді. В Україні того чи іншого виду насильства зазнає кожна жінка, проте проблему воліють або не помічати, або нехтують нею як незначним фактом.

У листопаді 2016 р. Верховна Рада не підтримала законопроект №0119 про ратифікацію Конвенції про запобігання насильства проти жінок, домашнього насильства та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція), хоча вона була підписана Україною ще в 2011 році. Країни, що підписали й ратифікували конвенцію, засуджують всі форми дискримінації щодо жінок.

Присутні переглянули фільм "Моріом" (Швейцарія; реж. Франческа Скалісі) про історію дівчини та трагедію, що змінила її життя.

Після перегляду розгорнулася жвава дискусія і з приводу побаченого, і з питань гендерного насильства в Україні  та світі.